«Буду намагатися ставати кращим та прогресувати», – Стейсі Томас

Стейсі Томас став першим легіонером в історії БК «Старий Луцьк-Університет». Бігмен на початку осені приєднався до нашого клубу і вже встиг запам’ятатися яскравими хайлайтами у стартових матчах Суперліги Favbet. Цей сезон дебютний для американця у професійному баскетболі, втім він старанно працює на тренуваннях, спілкується з одноклубниками та тренерами, аби ставати сильнішим та прогресувати.

Перед одним з тренувань зустрічаємося зі Стейсі і оперативно розмовляємо про актуальне. Американець у розмові привітний, часто посміхається та жартує.

Стейсі, пригадай як в тебе з’явився варіант з Україною та «Старим Луцьком-Університетом»?

  • Я був вдома у Штатах, займався спортом та іншими справами. До мене зателефонував агент. Він розповів мені про пропозицію з України і ось я опинився тут. Я багато розмовляв з сім’єю, друзями, радився щодо переїзду. Окрім цього, говорив з тренерами. Я думав над тим, чи варто мені покидати свою країну і таки наважився на це.

Рідні і друзі не відмовляли тебе летіти в Україну, адже у нас триває війна?

  • Дехто дійсно говорив про те, що мені треба подумати. Однак більшість все ж підтримали моє рішення. На жаль, окрім війни, я знав не досить багато про Україну до того як тут побував,

 Що скажеш про особливості баскетболу в Україні. Чи він відрізняється від американського?

З перших днів, з початку тренувань я відчув особливості і нюанси європейського баскетболу. Я звикаю до нового більш агресивного стилю в порівнянні з США. Думаю, що у мене все вийде. Мені дуже подобається атлетичний баскетбол. Суперники намагаються перемогти у фізичній боротьбі. Я готовий до цього, мені подобається такий баскетбол.

Ти вже зіграв у п’яти матчах Суперліги. Наскільки задоволений своїм дебютом?

  • Звісно, результат команди міг бути кращим. Однак сезон дуже довгий. Чемпіонат лише розпочався. Буду намагатися ставати кращим, прогресувати. Мені ще трішки потрібен час, щоб звикнути до нового чемпіонату.

Проти якої команд грати  було найважче?

  • Я відзначу гру з «Дніпром». Всі гравці суперника були дуже добре готові до матчу, зосередженні і націлені на перемогу. Це був важкий поєдинок.

Усі хлопці відзначають, що ти дуже комунікабельний. З ким з команди найбільше товаришуєш?

  • В нас чудовий колектив. Я спілкуюся з більшістю гравців і під час тренувань, і за межами майданчику. «Панфік» (Кирило Панфілов) – мій фаворит. (посміхається)

До речі, помітив як під час розминки на турнірі пам’яті Олексія Веремійчика діти оваціями зустрічали твої «данки». Панфілов не «ревнував» до такої уваги юних шанувальників? Він теж любить яскраво «данкувати».

  • (посміхається) Не знаю. Можу сказати, що в Панфіка кращі данки, ніж в мене. В нього це ефектніше виходить.

Ну тепер він точно буде для тебе ще кращим другом. Продовжимо тему твоїх одноклубників. Максим Дейна – твій конкурент за позицією, але допомагає тобі в побуті та адаптації…

  • Макс мені дійсно багато в чому допомагає. В тому числі і в баскетбольних моментах, дає поради щодо захисту, як потрібно грати в тій чи іншій ситуації. Це дуже класно. Я радий цьому.

Частина гравців розмовляють англійською мовою, однак не всі. Мовний бар’єр – велика проблема для тебе?

  • Комунікація з одноклубниками набагато краща, ніж я очікував. Дійсно, деякі гравці з команди знають добре англійську, вони допомагають мені з перекладом на тренуваннях і в матчах. Можливо, було б добре, якби в Луцьку з’явився ще гравець зі Штатів. Втім зараз у нас доволі хороша команда і немає великої проблеми з цим.

Гравці «Старого Луцька-Університету» часто грають у баскетбол 3х3. Що скажеш про цей вид спорту?

  • Я часто дивлюся матчі з цього виду спорту. Втім ця гра дуже динамічна і важка. Я не грав ще баскетбол 3х3. Хотів би спробувати, але поки не було такої нагоди.

В Штатах ти навчався на спеціальності «Комунікація» .Чи плануєш розвиватися в цьому напрямку в майбутньому?

  • Я людина, якій дуже подобається спілкування, процес комунікації. Тому я довго не обирав спеціальність, це було простим рішенням для мене. Після баскетболу я б хотів займатися напрямком PR, мати агенцію, яка б займалася спортивним піаром. Можливо, колись я спробую себе баскетбольним коментатором. Побачимо.

Як часто цікавишся новинами? Стежиш за ситуацією в Україні?

  • В соціальних мережах є багато інформації про війну, але я більше дізнаюся з перших вуст, розмовляючи з одноклубниками та іншими українцями. Це ті люди, які особисто знають і розуміють що таке війна.

Розкажи трішки про свій побут. Як проходить твоя адаптація у Луцьку і повсякденне життя.

  • Луцьк – дуже тепле та привітне місто. Тут є чудовий Замок Любарта. Я досить багато гуляю в місті. В Америці дуже шумно, але тут немає такого. Ти відкриваєш вікна і чуєш як граються діти. Я спробував смачну українську їжу. Мені вона дуже сподобалася. Я куштував борщ, сало, деруни.

Знаю, що ти сам готуєш. Що готуєш найчастіше?

  • Мені подобається італійська кухня. Найчастіше готую різновиди пасти.

Вже побував у луцькому «Макдональдсі»?

  • Так. В Америці дуже розвинені фастфуди. В Україні вони теж є, однак існує велика різниця у смаку їжі з фастфудів в Україні та в США. Дуже відрізняється смак в «Макдональдсі», це саме стосується «Коли», «Твіксу». Я не кажу, що десь смачніше. Це просто інший смак.

Як з вивченням української мови? Працюєш над цим?

  • Я знаю деякі базові слова. Є багато слів, значення яких я розумію, але поки не розмовляю користуюся ними в розмові. Надіюся, що з часом я краще розмовлятиму українською.

 

 

Розмовляв: Андрій Мошкун

Фото: Олександр Зелінський

Переклад: Денис Макарчук