Баскетбольний твір на тему: «Як я провів літо». Версія Едуарда Федчука

Баскетбольний твір на тему: «Як я провів літо». Версія Едуарда Федчука

Згадайте шкільні роки. Закінчується літо, повертаємося до школи і відразу ділимося спогадами про канікули, а ще – за старою-доброю традицією пишемо твір на тему: «Як я провів літо». Гравці баскетбольного клубу «Старий Луцьк-Університет» – хлопці сміливі і відважні. Підтвердження цього – ідея створити спільний баскетбольний твір на тему «Як я провів літо», яку підтримав капітан команди Едуард Федчук. Що з цього вийшло – читайте нижче.

 

«Привіт всім, я капітан БК «Старий Луцьк-Університет» Едуард Федчук. В шкільні роки я не дуже любив писати твори, але потрібно виходити із зони комфорту і зараз я все ж розповім Вам про моє літо.

Цього року літо було важко спланувати через ситуацію з коронавірусом в країні та світі. Були закриті як баскетбольні майданчики, так і місця для відпочинку. Я планував поїхати на море, але не вийшло.

Влітку мені щорічно вдається поїхати на Світязь. Це така своєрідна традиція. Цього року дуже хотілося  зустрітися з друзями, яких довго не бачив. Для прикладу, з Артемом Шелухою. Він живе в Німеччині. Минулого літа вдалося поїхати до нього, погостювати. Цього літа він мав сюди приїхати. Ми мали побачитися, поїхати на Світязь чи на море. Однак не так сталося, як планувалося. Попередні плани всі зірвалися, доводилося все планувати заново.

Позитивом є те, що вийшло провести вдосталь часу з рідними та сім’єю. Старався всіх побачити, адже у нас велика родина. Намагаюся завжди знаходити час для зустрічей з рідними, але під час сезону це не дуже виходить. Зараз для цього був час. Наразі я живу за містом. Є територія, де можна зібратися на свята.

Влітку часто переглядаю ролики на Ютубі.   Окрім цього, подивився серіал «Останній танець». Я дочекався поки вийшли всі серії і конкретно засів за нього. Мене він дуже захопив і мотивував. Це просто космос. Я зовсім по-іншому дивився на історію цих людей. Рекомендую всім для перегляду. Не лише тим, хто захоплюється баскетболом.

Щодо блогерів, то підсів на канал Артема Мілевського. Цікаво за ним спостерігати. У нього життя таке непересічне. Людина демонструє, що зараз він змінився. Стежу також за Віталіком Манзюком. Його кар’єру поламала травма, але він не здався. Не вистачає схожого баскетбольного контенту. У штатах є такий контент, але українцям важко це дивитися через мовний бар’єр. Не вистачає таких ідей в Україні. Трішки Макс Пустозвонов цим займається. Можливо, колись і я стану блогером.

Зізнаюся, що читати не люблю. Більше полюбляю подивитися фільм чи кліп. Мені на день народження подарували дві книги, але поки у мене не було натхнення їх читати. Навіть коли в шкільні роки задавали читати твори – мені відразу хотілося спати. Але коли треба було вчити – я вчив.

Цього літа я провів понад місяць на Світязі. Це вийшло трішки спонтанно. Мені запропонували і я погодився. Хотів забути про всі проблеми, дистанціюватися, набратися нових сил і спробувати повернути у тонус свої м’язи. Я хотів побути наодинці з природою. За цей час було дуже багато крутих знайомств. Радий, що мені вдалося гарно потренуватися.

Тренування на Світязі – поєднання приємного з корисним. Мотивація для мене – повернутися до оптимальної форми. Загалом, треба завжди прагнути до чогось кращого. Я хотів побачити, чи я можу працювати на тих швидкостях і силових нагрузках, які були до цього. Я задоволений своїм результатом. Хоча зі сторони видно краще.

Дуже допомогло те, що на Святязі тренувався разом зі своїм другом Юрою Вишняком. Коли зранку просинаєшся, то інколи закрадається думка, а може не потрібно вставати, пропустити тренування. А коли збоку товариш, який тебе мотивує, легше налаштуватися на тренування. Я пропустив великий термін часу і мені було важко повертатися в форму. Про тренування я постійно спілкувався з тренерами. Я вдячний Олександру Феодосійовичу Корцю. Він теж зробив свій великий вклад у мою підготовку. Багато вправ я придумав сам, дещо з інтернету дивився

Я дуже люблю світязькі пончики. Напевно, всі їх люблять. Багато людей просили привезти їх до Луцька. Це одна з родзинок відпочинку на Святязі. Окрім цього, я дуже люблю страви з мангалу. Це дуже корисно і смачно. Мене запитували, чи мені не набридає готувати на мангалі, але якщо задуматися – є купа страв, які можна приготувати на вогні: м’ясо, риба, навіть бургери. Хоч це не по спортивному ніби, але дуже смачно.

Звісно ж, я допомагав мамі із приготуванням консервації, закривали компоти з ягід, огірочки і помідорчики. Мама керує на кухні, а принести-занести є менші помічники і я разом з ними. Можемо покосити травичку, полежати в гамачку.  В шкільні роки ми їздили часто на море, відпочивали в «Ровеснику». Майже кожне літо десь подорожував. Це літо вийшло не таким, як інші, але немає часу, коли сумувати – незабаром новий сезон. Тому – вперед до перемог!

 

Автори: Едуард Федчук, Андрій Мошкун

 

 

Рекомендовано

Догори
Підтримати