БК «Старий Луцьк-Університет» – це не лише команда Суперліги. Літо – період, коли баскетболісти мають невеличкий час перевести подих, втім паралельно є достатньо змагань і можливостей для того, аби підвищити свої «скіли» і отримати хороший досвід.
Ці два меседжі варто розуміти, аби орієнтуватися в актуальних на сьогодні реаліях головного баскетбольного клубу Волині. Про Студентську лігу, аматорські турніри, баскетбол 3х3 – це флеш-інтерв’ю з віцепрезидентом БК «Старий Луцьк-Університет» Дмитром Чайковським.
Протягом сезону було багато розмов про команду Суперліги. Це логічно і закономірно. Втім зараз варто приділити увагу і студентській команді, яка паралельно тренувалася весь цей час, готуючись до офіційних матчів. Давайте з цього розпочнемо нашу розмову.
- Для учасників Суперліги в цьому сезоні не було вимог щодо обов’язкової наявності другої команди, тобто, дублерів. Тим не менш, ми розуміли, що нам потрібна молодіжна команда, хоча і не вдалося її створити для Вищої ліги. Тому ми прийняли, що наша молодь гратиме у відкритому чемпіонаті Рівненщини. Окрім цього, звісно, були плани і на Студентську лігу. Розуміли, що молодим хлопцям потрібна ігрова практика. Можливо, вона не була такою регулярною, але гравці знали, що будуть офіційні змагання і відповідально ставилися до тренувального процесу. Зазначу, що в команді є хлопці 2007 року народження. Вони зіграли у чотирьох турнірах, тож у них також був ігровий тонус. Ще частина гравців була задіяна в першій команді, яка грала в Суперлізі. Ці баскетболісти розуміли, що змагання не закінчуються, адже є ще й Студентська ліга. Зрештою, всі активно тренувалися, гравці, які мали досвід у Суперлізі, підтягували за собою тих баскетболістів, які мали менше ігрової практики.
Повернемося до Студентської ліги, себто, Універсіади. Мабуть, не на часі жалітися чи шукати виправдання, але, здається, нашій команді об’єктивно не пощастило з жеребкуванням. Вже в чвертьфіналі ми зіграли з господарями фінального етапу, командою, яка, зрештою, посіла перше місце. Друге місце, до слова, здобули львів’яни, яких ми впевнено здолали на попередньому етапі.
- Якщо говорити про Універсіаду, то для початку варто подякувати ректору Університету Анатолію Цьосю та декану профільного факультету фізичної культури, спорту та здоров’я Василю Пантіку, які забезпечили команду ВНУ ім. Лесі Українки всім необхідним для підготовки й участь у Студентській лізі. Готуючись до змагань, ми розуміли, що рівень буде достатньо високим, адже в суперників були баскетболісти, які грали цьогоріч в Суперлізі та Вищій лізі. Загалом, я вважаю, що в наша команда була однією з найсильніших в Україні. Ми це довели своєю грою. Дійсно, варто зважати на те, що в чвертьфіналі ми зустрілися з командою, яка виграла змагання і була їх господарем. За Івано-Франківськ, фактично, грали сім баскетболістів з Суперліги. Можна сказати, що нам трішки не пощастило. Все було в наших руках, і в основний час, і в додатковий ми кидали на перемогу. Десь трішки не вистачило удачі. Спочатку під час жеребкування, а потім вже в самій грі. Тим не менш, я впевнений, що ми зробимо правильні висновки і ставатимемо ще сильнішими.
Під час матчів за 5-8 місце отримали чимало часу баскетболісти, які до того грали менше. Як свідчить статистика, дехто з них зіграв досить непогано. Чи задоволені прогресом менш досвідчених гравців студентської команди?
- Дійсно, була можливість після чвертьфіналу дати більше часу хлопцям, які менше грали у більш відповідальних матчах. Вони відчули цей змагальний ритм. Думаю, що гравці з вдячністю і розумінням це сприйняли. Переконаний, що тепер молодь з більшим ентузіазмом тренуватиметься і готуватиметься до наступної Універсіади та інших змагань. Ці гравці в майбутньому будуть давати хороші результати. Вони зрозуміли рівень змагань і знають як треба тренуватися, щоб бути в топі студентського баскетболу.
Аматорська ліга Рівненщини – ще одні змагання, де грає наша молодь. Якщо подивитися на ростери суперників, то там можна відшукати гравців з достатньо солідним баскетбольним портфоліо, адже є баскетболісти з досвідом гри у Суперлізі. Чи є в нашої команди конкретні турнірні завдання? Може все ж розглядаєте «аматорку» більше з позиції досвіду та ігрової практики для молоді?
- Дійсно, рівень достатньо пристойний. Для прикладу, та ж команда «Лавіс» з Рівного має в своєму складі гравців, які виступали у Суперлізі. Загалом, наша клубна філософія – в кожному матчі грати на перемогу, ми в будь-якому турнірі хочемо боротися за найвищі місця. В кожному поєдинку від нас повинна бути максимальна самовіддача і відповідальність, не залежно від того в яких змаганнях і проти кого ми граємо. Це робить гравців сильнішими. Ми хочемо, щоб з юнацьких, молодіжних та аматорських ліг наші гравці відчували цей тиск відповідальності і правильно його використовували. На фоні цього вони стають не лише майстернішими та витривалішими, а й морально стійкими до високих завдань.
Завершити цю розмову хочу тезово згадавши про баскетбол 3х3. В Луцьку склалася справжня культура цього виду спорту, якщо згадати минулі турніри та навіть цьогорічні змагання,нашіі гравці – в топі в Україні. Разом з тим, очевидно, що літо – час для відпочинку та набрання кондицій для баскетболу 5х5. Яка позиція клубу щодо участі гравців в турнірах з баскетболу 3х3?
- Це окремий вид спорту. Він передбачає хорошу фізичну підготовку та витривалість, психологічну стійкість. Ці аспекти допомагають баскетболістам прогресувати. Якщо будуть можливості виїжджати на змагання, організовувати щось в Луцьку, то ми будемо це робити. Детальніше про це повідомлятимемо на наших офіційних ресурсах. Однак не буду приховувати, що вже зараз ми готуємося до наступного сезону з баскетболу 5х5. Гравці отримали індивідуальні плани підготовки і мають свої завдання на літо. Тому будемо намагатися це все вдало поєднувати.
Розмовляв Андрій Мошкун
